Секвенційні візуальні програми як засіб розвитку мовленнєвої та комунікативної компетентності дітей з розладами спектра аутизму
ВСТУП
1. Актуальність дослідження
1.1 Аналіз зростання кількості дітей з РСА в Україні та світі.
1.2 Проблеми комунікації у дітей з аутизмом: дефіцит соціальної взаємодії, труднощі ініціації, труднощі розуміння соціальних ситуацій.
1.3 Недостатність традиційних методів розвитку комунікації.
1.4 Обґрунтування важливості візуальної підтримки та секвенційних програм.
1.5 Новизна: використання цифрових та комбінованих секвенційних програм в інклюзивній освіті, зокрема PECS-коміксів, візуальних розкладів, соціальних історій, цифрових секвенційних додатків).
2. Мета роботи
2.1 Теоретичне обґрунтування й експериментальна перевірка ефективности формування комунікативної компетентності у дітей з РСА засобами секвенційних візуальних програм.
3. Завдання
3.1 Проаналізувати сучасні теоретичні підходи до визначення комунікативної компетентності та особливостей її розвитку у дітей з РСА.
3.2 З'ясувати роль секвенційних візуальних програм у підтримці комунікативного розвитку дітей з аутизмом.
3.3 Діагностувати рівень комунікативної компетентності дітей з РСА на констатувальному етапі.
3.4 Розробити та впровадити педагогічну програму формування комунікативної компетентності із застосуванням секвенційних візуальних програм.
3.5 Оцінити ефективність запропонованої методики.
4. Об’єкт та предмет
4.1 Об’єкт — комунікативна компетентність дітей з РАС.
4.2 Предмет — засоби формування комунікативної компетентності через секвенційні візуальні програми.
5. Методи дослідження
5.1. Теоретичні методи дослідження: аналіз літератури, узагальнення, синтез, класифікація, моделювання
5.2 Емпіричні методи дослідження: спостереження, бесіди, структуроване інтерв’ю, аналіз продуктів діяльности, діагностичні карти комунікативної поведінки, педагогічний експеримент;
5.3 Методи кількісного та якісного аналізу результатів, математична обробка даних.
6. Наукова новизна, практичне значення, апробація
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТИ ДІТЕЙ З РСА
1.1. Комунікативна компетентність: сутність, структура, критерії
1) Сутність поняття «комунікативна компетентність»
2) Компоненти комунікативної компетентности: мовленнєва; соціальна; прагматична; когнітивна; емоційно-регуляторна.
3) Сучасні підходи (Європейська рамка ключових компетентностей, психологічні моделі).
4) Критерії сформованості (ініціативність у комунікації; уміння реагувати; розуміння інструкцій; використання невербальних сигналів; соціальна відповідність поведінки)
5) Труднощі в дітей з РСА (ехолалія, відсутність жестів, вибіркова увага, сенсорні бар’єри)
1.2. Психолого-педагогічні особливості розвитку дітей з РСА
1) Когнітивні особливості: слабка центральна когерентність; труднощі в теорії розуму; порушення виконавчих функцій.
2) Соціально-комунікативна сфера: відсутність спільної уваги; слабка здатність до імітації; труднощі в читанні емоцій; соціальна ізольованість.
3) Порушення мовлення: затримка мовленнєвого розвитку; формальність мовлення; порушення прагматики.
4) Сильні сторони: візуальна пам’ять; схильність до структурованості; рутинність як основа навчання по секвенціях.
1.3. Секвенційні візуальні програми як засіб розвитку комунікації
1) Поняття та класифікація секвенційних програм, визначення та теоретичне обґрунтування ефективности секвенційних візуальних програм; логіка подання інформації у вигляді послідовностей, функції (структурування, навчання, пояснення соціальних ситуацій).
2) Аналіз сучасних наукових досліджень з використання секвенційних візуальних програм (візуальні розклади як компенсаторна стратегія; алгоритми дій; cоціальні історії Керол Грей; комікси та сторіборди; PECS як структуровані комунікативні послідовності; ABA - підкріплення, розкладність дій, TEACCH - структуроване середовище, цифрові секвенційні програми.
Висновки до розділу 1
1) Ефективність візуальних схем.
2) Покращення комунікації та соціальної поведінки.
3) Переваги цифрових інструментів.
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика умов, учасників та бази дослідження
1) Опис інклюзивного середовища;
2) Вікові особливості та критерії відбору дітей з РСА для дослідження; рівні підтримки (1–2);
3) Етичні аспекти роботи (інформована згода).
2.2. Методики діагностики комунікативної компетентности
1) Обґрунтуваннях вибору діагностичних інструментів
2) Опис методик (аналіз рівня функціональної комунікації, оцінювання невербальних форм комунікації, спостереження за соціальною взаємодією, спеціалізовані шкали та чек-листи)
2.3. Організація та зміст констатувального етапу дослідження
1) Опис виконання діагностики;
2) Аналіз результатів на початок (таблиці, графіки);
3) Аналіз дефіцитів і сильних сторін групи щодо розвитку комунікації
2.4. Розробка педагогічної програми з використанням секвенційних візуальних матеріалів
1) Мета і завдання програми
2) Принципи побудови програми ( структурованість, поетапність, індивідуалізація, повторюваність)
3) Структура програми (4 модулі): невербальна комунікація, функціональне мовлення, соціальні ситуації й правила, самостійність та ініціація діалогу
4) Види секвенцій: розклади ранкових процедур; послідовності “як попросити допомогу”; соціальні історії “як привітатися”, “як чекати”; комікси про емоції; цифрові відео-секвенції.
5) Очікувані результати
2.5. Організація формувального етапу, тривалість (2–3 місяці), умови проведення (3 заняття на тиждень), опис занять (поетапне введення секвенцій), роль педагога, батьків, конкретні приклади занять
Висновки до розділу 2
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТИ СЕКВЕНЦІЙНИХ ВІЗУАЛЬНИХ ПРОГРАМ
3.1. Зміст та показники оцінювання результатів формувального етапу
1) Вибір критеріїв оцінки (ініціація, реакція, невербальні засоби, соціальна участь);
2) Інструменти фіксації результатів (чек-листи, відеофіксація, аналіз епізодів).
3.2. Порівняльний аналіз даних констатувального та формувального етапів
1) Кількісні та якісні зміни у сформованості комунікативних навичок (таблиці «до–після»);
2)Аналіз динаміки розвитку та статистична обробка (середні значення, приріст, графіки);
3)Інтерпретація результатів з погляду ефективности секвенційних візуальних програм та якісні приклади змін у поведінці дітей.
3.3. Висновки щодо ефективности впровадженої педагогічної програми
1) Підтвердження припущення щодо переваги використання секвенційних візуальних програм для розвитку мовленнєвої та комунікативної компетенції дітей з РСА
2) Найбільш дієві типи секвенцій
3) Умови успішної ефективности реалізації методики
Висновки до розділу 3
ВИСНОВКИ. Узагальнення отриманих результатів щодо досягнення мети й завдань дослідження
1) Практичні рекомендації для фахівців і батьків
2) Потенційні напрямки подальшого використання
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Візуальні секвенції
Соціальні історії (4–6 штук)
Комікси для роботи (2–3)
Чек-листи діагностики. Бланки спостережень
Таблиці результатів, графіки результатів експерименту
Фото прикладів застосування